Діагностика та стентування коронарних артерій

Стентування коронарних артерій у відділенні здійснюється трансрадиальним і трансфеморальним доступом. Проводиться стентування планово та на висоті інфаркту. Правильна та вчасно проведена діагностика ДБС дає змогу уникнути таких грізних її ускладнень, як інфаркт міокарда та раптова смерть. Відразу після виникнення перших симптомів ДБС всім пацієнтам проводиться: електрокардіографія (ЕКГ), проби з дозованим фізичним навантаженням і добове ЕКГ. Однак ці методи діагностики не дають змогу провести візуальну оцінку ураження коронарних артерій і оцінити масштаби загрози для життя пацієнта. Основним методом діагностики ДБС, так званим «золотим стандартом», є коронарографія. Метод дає змогу чітко побачити звуження в коронарних артеріях, провести їхню морфологічну оцінку, зробити висновки про прогноз захворювання і, найголовніше, виробити адекватну тактику ведення пацієнта. Зараз проведення коронаографії є обов'язковим для пацієнтів із діагнозом ДБС у багатьох країнах Європи. В Україні, згідно з рішенням VII Національногороту кардіологів, від 2008 року коронарографія також увійшла в протоколи обстеження цієї групи пацієнтів. Коронарографія проводиться в рентгенівсько-операційній за допомогою спеціального набору катетерів. Під місцевою анесезією прокол стегнової артерії в паховій зоні далі встановлюється спеціальний інтуд'юсер (менш ніж 2 мм діаметром), через який вводяться катетери в артерії серця й проводиться їх обстеження. Після закінчення дослідження порт забирається й на місце проколювання накладається спеціальна пов'язка, що давить. Через 24 години пов'язка забирається і пацієнт повертається до звичайного життя. Після проведення дослідження лікар має можливість прийняти рішення щодо тактики ведення пацієнта, яке буде ґрунтується на абсолютно точному пізнанні та повному розумінні проблеми, яка виникла в артеріях серця. Всі методи лікування ДБЖ можуть бути розділені на три основні групи: -медикаментозна терапія; -традиційні відкриті операції (аорто-коронарне шунтування); -коронарне стендування. Коронарне стендування є одним із найпоширеніших і найефективніших методів лікування атеросклеротичних уражень артерій серця. Водночас в артерію серця встановлюється спеціальний металевий каркас (стінт), який розширює звужений просвіт артерії й у такий спосіб нормалізує кровообіг. Основна мета стендування — профілактика розвитку інфаркту міокарда (первинного або повторного), а також зменшення симптомів стенокардії. Стільник встановлюється на все життя. Вся процедура, подібно до коронаографії, виконується під місцевою анестезією через прокол у стегновій або променевій артерії. Через 48-72 години пацієнт виписується зі стаціонару та повертається до звичайного ритму життя. Показано проведення коронарного стендування широкою групою пацієнтів за наявності симптомів: стабільної стенокардії напруги та спокою, нестабільної стенокардії, після перенесеного інфаркту міокарда.